Навчально-виховний екологічний проект „ЗНАЮ, ЛЮБЛЮ, ЗБЕРЕЖУ”

 
 

Навчально-виховний екологічний проект „ЗНАЮ, ЛЮБЛЮ, ЗБЕРЕЖУ”




Автор: КОНДИК Ольга Петрівна,
вчитель початкових класів
спеціалізованої школи 316 м. Києва

02140, м. Київ, пр. Бажана, 24/1, кв. 329
тел. 574-59-94



ТЕМА: Навчально-виховний екологічний проект
„ЗНАЮ, ЛЮБЛЮ, ЗБЕРЕЖУ”



Етапи виховного проекту:

1. Визначення мети (допомогти учневі визначити посильне для нього завдання).

2. Розроблення чіткого плану і підготовка учнів до роботи над виховним проектом, визначення основних шляхів досягнення мети і поетапне слідування за ними, виконуючи кожен пункт.

3. Виконання проекту і дослідницька робота: заняття в бібліотеці, зустрічі, вивчення друкованих видань та Інтернет-ресурсів (консультації, використання фото, аудіо та відео матеріалів).

4. Співпраця з вчителями-предметниками, зокрема Петренко Л.П., іншими фахівцями природничого циклу, які задіяні в проекті.

5. Створення постановки казки „Знаю, люблю, збережу” на болючі екологічні проблеми, що стосуються України, Києва, мікрорайону.

6. Випуск стіннівок „Природа рідного краю”, фотосесії „Нагодуй птахів”.

7. Участь у створенні екологічного атласу маленького киянина.

8. Оформлення портфоліо на екологічну тематику.

9. Лист-звернення учнів до відповідних екологічних органів та служб району і міста з питань вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища.

Мета: Виховувати в учнів дбайливе гуманне і духовне ставлення до природи, яке викликає яскраві і позитивні емоції, де кожний учень спроможний бачити і усвідомлювати себе частиною світу природи. Формувати процес накопичення естетичних вражень, отриманих від спілкування з природою, вчити берегти і примножувати її багатства. Вміти оцінювати негативне і бездумне ставлення до природи. Розвивати у дітей комунікативні, творчі здібності і вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження мультимедійними засобами.
Всі етапи проекту в комплексі мають на меті забезпечити успішність роботи з екологічного виховання. Адже самостійно екологічна культура, мислення формуватись не може. Їх треба плекати, беручи все найкраще з світових технологій. Де є важливою не лише любов до природи, не тільки знання в галузі екології і природничих наук, але і знання з екологічної етики, розуміння гармонії всього живого, співчуття, повага і турбота про неї. Природа самодостатня і цінна сама по собі. А завдання людини – не нашкодь, оскільки вона є лише частинкою цієї природи.


ЗНАЮ, ЛЮБЛЮ, ЗБЕРЕЖУ

Сьогодні ми з вами підсумуємо тривалу роботу груп за тематикою:

екологічні проблеми повітря;
екологічні проблеми водного середовища;
екологічні проблеми ґрунтів, рослинного та тваринного світу.

Ми поговоримо про наш спільний дім – Землю, Україну, її екологію, проблеми, пов’язані із діяльністю людини, які турбують не лише наш народ, але й все людство.

Допоможуть у цьому нам герої екологічного царства „ЕКОЛЕНД”

Екологічна казка


Дійові особи:
Ведучий; Лісова фея;
Ведуча; Гай;
Долина; Рослина;
Цариця Екологія; Флора;
Еколог; Фауна.
Повітря;
Вода;
Фосфорна хмара;
Кислотний дощ;
Парниковий ефект;
Людина;
Вчений;
Лікар;


Звучить музика Вівальді «Пори року».
(На екрані проектора кадри незайманої природи)

Ведучий: З давніх-давен на Землі володарювала цариця Екологія, яка дбала про взаємини живих організмів з природою і поєднує у собі всі науки. Люди мали примітивні знаряддя праці і тому не могли сильно нашкодити природі. Проходили сторіччя люди все більше починали вирубувати ліси та бездумно використовувати природу. Занепокоїлась цариця Екологія, але вона нічого не могла вдіяти. Сучасна людина оголосила війну природі і природа відступає під натиском цивілізації.

Екологія: Людино! Ти подивись, що в світі діється,
Але за цим усім твоя діяльність криється.

Людина: Річки розведені стічними водами
Усів ґрунти насичені відходами
Яскрава квітка пахне гербіцидами
А від комах несе інсектицидами.

Екологія: Скрізь на планеті потеплішало
Повітря від чаду посірішало
Дерева від отрути похилилися
Берізки чорними зробилися.

Людина: Оболонки землі отруту вбирають
Кислотні дощі землю поливають
Парниковий ефект вкоріняється
„Мирний атом” вже нам не підкоряється.

Екологія: Незважаючи на сумні прогнози, ви ще можете поліпшити майбутнє своєї Планети, якщо цим порятунком займеться кожен з вас. І кожен з вас буде дотримуватися екологічних вимог і правил.

Ведучий: З того часу, як люди
Природу на Землі почали зневажати,
Змушений Бог був на Землю
Ангела свого послати.
Йому ім'я — Еколог.
Вас просимо: запам'ятайте,
Пильнує він землю і небо.
А зараз його вітайте.

Знову звучить музика. Входить Еколог в образі ангела з зеленими крилами. Одяг прибраний зеленим листям. На голові - корона з написом «Еколог». Він роздивляється довкола, а потім починає співати пісню на мотив «Занадився журавель».

Еколог: Я — Еколог на Землі, на Землі.
Турбот повні мої дні, мої дні.
Що тут люди натворили,
Накидали, насмітили...
І повітря задимили.

Повітря: Я захищаю все живе на землі,
Відмірюю дозу сонячної енергії
Безпечну – на Землю,
Решту поглинаю сам.
Інакше б вона нагрілась вдень до 100 градусів Цельсію
А вночі охолодилась – до 100.
Захищаю планету від метеоритів.
Маю друзів: Озон, Кисень і Вуглець.

Кисень: Якщо людина може прожити без їжі більше місяця, без води – 5 днів, то без кисню не більше трьох хвилин.

Повітря: Куди ступиш – всюди маєш
Хоч не бачиш, та вживаєш
Це про мене
Якщо чисте – то прозоре,
Якщо хімія – то горе.

Кисень: Є такий завод – „Енергія” зоветься
З усього міста Київ-Града сміття туди везеться;
Як палає, то сльоза на щоці грає
Як димить – то в горлі першить.

Ведуча: Екологічні проблеми є і в нашому районі.Про це в гумористичному жанрі повідають частівки.

(Співають дівчата під акомпанемент)

Ми на Харківським живем
І район свій любим дуже.
Та у нас екопроблем
Не злічити друже!


То не буря і не смерч
Вітер з Бортничів мете.
А відстійник все працює,
Сморідок на нас все дує.

Був там парк – тепер смітник
І народ до цього звик.
Був дитячий там майдан,
Будівельний став паркан.

Сміттєспалювальний є
І проблеми нам дає:
Палить гуму, сміття, хлам
Горе маємо носам.

Ми частівки заспівали
Милая подружко.
Як ми дихаєм, чихаєм
Як ми досі виживаєм.

Озон: З кожним роком я все зменшуюсь і зменшуюсь в повітрі
Бо мене нищать всякі там фреони, що живуть в балонах.

(виходять, похитуючись, обвішані аерозольними балончиками)

Фреони: Ми шкідливенькі фреони, -они, -они,
І не вірим в забобони, -бони, -бони,
Полюбляємо жити в аерозольних балончиках з фарбою, лаками, парфумами, і старих холодильниках і кондиціонерах,
Пожираємо озон з атмосфери, яких захищає Землю від жорстокого ультрафіолетового випромінювання.
Дякуючи нам в атмосфері утворюються озонові дири.

(Проектуються кадри спотвореної людиною природи)

Людина: Я людина – частина природи
Ми підпишемо міжнародну угоду щодо відмови від фреонів
Ми збудуємо очисні споруди
Будемо використовувати сонячні двигуни,
Щоб не забруднювати повітря і знешкодити хімічні відходи.

Еколог: Я — Еколог неспроста, неспроста,
Я і в будні, і в свята, і в свята
І рослині, і тварині,
Часом також і людині
Помагаю в небезпеці,
Бо спішу, біжу в Ожидів
Винних штрафувати
Мирний люд охороняти.

Ведучий: Одного спекотного серпневого дня
Їхав потяг із хімічно-небезпечним вантажем.
Це був фосфор.
І через те, що люди недбало поставились до транспортування цього надзвичайного вантажу, він загорівся і утворилася жовта, їдка фосфорна хмара.

Ведуча: Пухнаста вата пливе крилата
Чим вата нижче, тим кислотний дощик ближче

Фосфорна хмара:
(Вилітає, кружляючись)

Це я, Хмара фосфорна,
У мандрівку, на вечірку зібралась.
Я жовта, пухка і їдка,
Облечу багато міст і сіл,
Не дам жити ні людині, ні тварині,
Ні пташині, ні рослині.
Там, де я з’явлюся
Буде сморід, дим і гарь.
Голова у всіх болить,
В’яне липа і каштан
Як дмухну, то буде нежить і дурман.

(Тихо, пошепки промовляє)
Тільки я боюся, що чим люди більше будуть знати, розумом своїм мене зможуть подолати. А поки що іду, пошукаю собі друзів і спільників.
А полечу-но я до хімічного заводу, який викидає багато диму і наберуся сил.
Вилітай дим, вилітай
Силоньки мені додай.
Потанцюєм, покружляєм,
З вітром заспіваєм
Чадом посмакуєм.

(наспівує)

Іди, іди дощику,
Зварим тобі борщику,
З чемериці, мухомора
Блекоти і наркоти
І всякої талди-бурди.

(Зникає) (Звучить музика група „Сектор газа” „Туман” 5 сек.)

Кислотний дощ: Я іржавий, кислий дощ
Негрибний, а їдкий,
Заболотний, руйнівний
Все жовтіє, висихає,
Порятунку вам немає.

Людина: Ми встановимо надійні фільтри,
Не забудем їх міняти і повітря чистим зберігати.
Смог очистим, газ зфільтруєм
Хмарка не утвориться
Дощ не випаде - розтвориться.

Кислотний дощ: Ой, ой, нема мені життя на землі.
Може мені полетіти до найзабрудненіших міст: Чорнобиля, Маріуполя, Донецька, Луганська, Запоріжжя (перелічує на пальцях).

(Звучить пародія на пісню „Крепкий орешек” („Мой кислотный дождик”)

Лікар: Забруднене повітря часто стає причиною захворювань органів дихання – бронхів та легенів. Вихлопні гази, чад підвищують стомлюваність організму, послаблюють пам’ять, увагу, погіршують настрій.

Екологія: То що ж робити? Природа гине в нас на очах
Щоб ми з байдужжям атомного віку
В дітей не фіксували сивину.
Як тут здоровим бути?
Як он лиха, нещасть не зазнать?
Треба заходи вживати
І Еколога спитати.




Еколог: Дерева садити:
акації, ясен, ліс сосновий.
Бузини і вільхи буйне море.
І повітря очищають,
Землю рідну прикрашають.
І ялини, і модрини,
Вони голки мають
І повітря очищають.
Лікувальні і живильні
Є барометром погоди.

Людина: Тож садіть кущі й дерева, діти.
В них здоров’я і ліки кращі в світі,
В них краса і насолода.

Ведуча: А зараз до вашої уваги танець „Пробудження квітів”, що так хотять жити.

(Лунає музика, діти танцюють у костюмах квітів)

Парниковий ефект: Я – Парниковий ефект, мої друзі вуглекислий газ, чад, смог, які панують над великими промисловими містами і накопичуються, створюючи смог, яки не пропускає і не випускає сонячні промені до землі. На планеті стає тепліше, і я можу спричинити глобальне потепління клімату.

Нині я погоду контролюю, прогнозую
Можу ураган, можу смерч створити,
А в спекотні дні - пожежі розпалити.

Вчений: За останнє століття середня температура підвищилася на пів градуса Цельсію. Здається мало? О, ні! Цього достатньо, що б підвищився рівень моря. І почали танути льодовики, а це призведе до затоплення території, розташованої на рівні морів і нижче.

Цариця Екологія: Зникне суша на очах,
Тане льодок в льодовиках,
Хвиля – руйнівник прийде,
Все Цунамі замете.
І людину, і тварину, і зеленую рослину.

Людина: Я врятую, збережу,
Ситуацію спасу.
Відвоюю в моря сушу
Пустелю садом засаджу
Мудрих вчених запрошу.

Вода: Світ довкола вас це я Вода,
Я в струмочку, в океані,
У водопровідному крані
І в морському урагані, в штормі, в хвилі
У рослині і тварині, і в допитливій людині.

Вчений: Вода – це прекрасна рідина,
Життя без неї неможливе,
Без запаху й смаку вона.

Вода: Я символ знань, чистоти і мудрості
Вірності і надії.
В мені безперервність людського родоводу,
Джерело його душі.

Вчений: Корисна і завжди важлива.
Оазис там, де є вода,
А де нема – пустеля дика.

Вода: В Храмі люд я освячу,
Покроплю і похрещу
Силу маю непросту,
Чудодійну, чародійну,
А в Святі дні – ще й благодійну.

(Кропить все навколо)

На Йордана, на Купала,
На Петра і Павла,
А на Іллі я близько до стерні
Умийтеся, помолодійте,
І ніколи не хворійте.

Ведуча: Йорданська вода – це велика святість. Вона зцілює душу й тіло людини, очищає її від всякої нечисті і позбавляє від скверни, різних хвороб. З давних-давен в Україні існували жертовні джерела, колодязі, в яких проходили освячення.


Вода: О, чистий струміню
Ти не зачах,
Підтримаю тебе, не дам померти.
Бо як є вода, то буде і життя.

Людина: Існує думка, що вся система річок, джерел – це жили Землі: вода тече по них така само як кров у тілі людини.

Вчений: 97 процентів на землі – це солона вода. Для мешканців планети потрібна прісна вода. А вона в льодовиках Антарктиди, Арктики, Гренландії, високих гір, підземних вод. І ці запаси приховані від людини.

Еколог: Великої шкоди воді завдають атомні і теплоелектростанції.
Стічні води й токсичні речовини виснажують і отруюють джерела прісної води.

Вчений: Відновлення чистої води в природі триває 300 – 400 років. А вдома, щоб вода не псувалася, в неї опускають предмети із срібла. Срібло, як відомо, вбиває мікроби.

Ведучий: Каламутний Дніпро, вже аж стогне від горя і гніву
Засихають сади і гаї, переліски, ліси.
Благослови, Боже, наші води
Вони - наше багатство,
Наша гордість і краса.

Людина: Я зроблю все, що володарка Вода була завжди чиста
Я прочищу замулені джерела.

(Звучить музика з кінофільму „Іван Васильович змінює професію”, „Вдруг как в сказке скрипнула дверь...” 15 сек.)

Ведуча: В екологічному царстві,
Лісовому государстві
За високими кам’яними горами
За неораними долами
Лісовий люд поживає:
Це і гай і долина
І тендітная рослина.

Долина: Людино мила! Людино добра!
Не рви трави товсті жмутки
Не рви в букети квіти,
Все що навколо бачиш ти
Рости повинно й жити.

Гай: Дерева, друже, не ломай
Вони твої легені
Змайструй шпаківню
Посади калину біля хати
В природу із добром іди
Вона тобі як мати.
Й віддячить за добро тобі
Земля теплом родинним
Люби і бережи її
Будь гідним її сином.

Ведуча: З лісокраю, з-за діброви,
Вийшла краля чорноброва.
У зеленому вінку,
Листяному кожушку.

(Звучить музика „Карі очі, чорні брови”) 31 сек.
(Виходить лісова фея, танцюючи)

Лісова фея: Добрим людям добрий день
Я Фея лісова,
Захищаю ліс і поле
Гори й доли.
Та не в силі я встояти
Цивілізацію подолати.

Флора: Я володарка рослинного світу
Чи знаєте, що мені треба?
Чистого дощику й синього неба.
Треба і чути і бачити літом
Як заливається жайвір над житом.

Фауна: Я богиня тваринного світу.
Треба, щоб в лісі для лиса і лося
Місця живого хоч трохи знайшлося.
Треба ще рибок малих і великих
В чистих-пречистих
Озерах і ріках.

Флора і Фауна: (разом) Треба виходить,
Не так-то й багато
Люди! Чи важко про це все подбати?


Рослина: Вмійте природу любити
Кожній стеблинці радіти.
Сад зелений садити,
Хай ожива вода Дніпрова,
Правічні височать дуби.
І хай полин, трава – Чорнобиль,
Не стане іменем біди. (Р. Воробйова).

Збережімо її,
Не треба нищити первозданну благодать,
Залишимо помилуватися нею і нашим нащадкам.

Щасливі ми, що народилися і зростаємо на такій чудовій українській землі,
Серед неповторної природи.

(Всі діти виходять на сцену, взявшись за руки і похитуючись співають пісню Т. Петриненка „Україна”)

Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях,
Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти,
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти!

Приспів:
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг!

Бо ми кохаєм до нестями
І ще не скоро наш кінець,
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.

Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло -
То скажуть люди й скаже час.


Скарбничка:

1. Заросла колись широка річка,
Ледве протіка очеретами.
Вкрилась плямами її водичка,
Що це трапилось, нарешті, з нами?
І риба мертва попливла.
Тож ми злочинці у очах природи,
А наші пагубні діла
Не гідні Українського народу
День новий треба починати
З очищення Природи – свого дому.
Перепони треба подолати
Безгосподарність не прощається нікому.

2. За долю нашої природи
Відповідальні всі ми й повсякчас.
Тож хай побачене й почуте
У серці закарбується у вас.

3. Щоб кожен день життя свого земного
Ви в злагоді з природою жили,
А ваші мрії й плідна праця
Відродження Природи принесли.

4. Ліс про щось шепоче.
До сонця піднімаючи гілля,
Важливе щось сказати хоче.
Обвуглені пеньки як свідки мертві стали.
Вогненної навали, що трощила все навкруг.
Красиві сосни факелом палали,
Здригався і стогнав зелений друг. (В.В. Федорова)


Создан 17 окт 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником