Розвиток логічного мислення на уроках математики

 
 

Розвиток логічного мислення на уроках математики

математика, урок



Автор: КОНДИК Ольга Петрівна,
вчитель початкових класів загальноосвітньої
школи 316 м. Києва



Урок з математики (1 клас)

Тема: Розвиток логічного мислення на уроках математики

Термін "логіка" походить від грецького слова "логос", що означає "думка", "розум", "закономірність" і використовується для позначення сукупності правил, яким підкоряється процес мислення.
Іншими словами логіка - це наука, яка розкриває механізм мислення.
Звичайно можна логічно думати, правильно робити умовиводи, спростовуючи помилкові докази суперника і не знаючи логіки, подібно тому, як деякі люди вміють говорити і писати правильно, не знаючи правил граматики, але на жаль такими здібностями володіють не всі.
Чому один і той же матеріал одна дитина схоплює миттєво, друга - повільно, а третя взагалі не розуміє? Чи не тому, що в першому випадку ми, образно кажучи, сіємо зерно вже у підготовлений у дошкільному дитинстві грунт, у другому - у зораний не так якісно, а в третьому - на висушений грунт; якого ніколи не торкалося рало? І грунт цей - сформованість у дитини логічних прийомів мислення: вміння порівнювати, аналізувати.
Ми говоримо: "Порівняй", а дитина не знає, як це робиться. Виявляється, цього також треба вчити. Або звертаємося до учня: проаналізуй умову задачі, але не пояснюємо, що таке аналіз. Не розуміючи точного значення дії, яку дитина має виконати, вона охоплює не сутність, а лише форму. Діти шукають площу прямокутника, множачи довжину на ширину, не розуміючи головного: чому треба множити. А тому і помилки. Адже надзвичайно важко запам'ятати безліч не пов'язаних між собою фактів. Наприклад, дитина впевнено додає в стовпчик, розказує, яку цифру записуємо, де, а яку запам'ятовуємо, переносимо.
Виникає запитання, чому робимо саме так, а не навпаки. Дитина розгублюється тому, що формою вона оволоділа, а принцип розрядної системи залишився поза увагою. Незнання, нерозуміння накопичуються, і через деякий час втрачається інтерес до навчання. Коло замикається. Отже починати треба з підготовки грунту, розвитку логічного мислення, азбуки навчання.
Тому "правила мислення" вивчати не менш важливо, ніж правила української мови.




Існує 2 типи мислення:
• конкретно-образне;
• абстрактне.
У дітей початкової школи переважає перший тип, а зміст навчальних програм розрахований переважно на другий, тобто абстрактне мислення.
Саме форми й операції абстрактного мислення і вивчає формальна логіка. Спочатку наведу приклад уроку, на якому діти вчилися виділяти ознаки предметів (цього, виявляється, теж треба вчити). Я показую олівець і запитую: "Який він?". Діти з ентузіазмом відповідають:
1. Дерев'яний
2. Червоний
3. Короткий
4. Круглий.
Як правило, на цьому перелік ознак закінчується.
Для того, щоб діти змогли побачити в предметі безліч інших ознак, корисно показати їм прийом щодо виділення ознак шляхом зіставлення з іншими предметами. Порівнюючи олівець з дерев'яним циліндром, діти помічають, що у олівця є грифель. Зіставляючи зі склом, роблять висновок, що він непрозорий. Поряд із ватою відкривається ще одна ознака - твердий. А якщо порівнювати з морквою неїстівний та ін. На цьому ж уроці використовувались також така гра:
1. З'єднай будинок з контуром.


2. Знайди за ознаками.


Увага! Міліція розшукує дуже небезпечного злодія на прізвисько "Розбишака". Особливі прикмети: 1) вовк , 2) на голові кашкет з кавуна , 3) постійно палить цигарки., 4)нещодавно потрапив в аварію, має ушкодження. Кого з них розшукує міліція?

Наступний крок - навчити дітей виділяти суттєві і несуттєві ознаки. Для цього використовується інший прийом - прийом зміни ознак. Розглядаючи один і той же олівець, спробуємо змінювати ознаки:
• 3 довгого на короткий,
• 3 червоного на синій,
• 3 товстого на тонкий,
• 3 дерев'яного на пластмасовий,
Діти помічають, що олівець залишається олівцем , а от якщо замінити грифель на ручку, то отримаємо кулькову ручку.
















с! <!




















1




V V/ V V



3.




£












Діти, що сидять за партами, незабаром визначатимуть наше майбутнє. Кожна дитина здібна і талановита.
Як пробудити в ній радість творчості та пізнання, як розвинути її здібності та вміння мислити сміливо, творчо, нестандартно?
Учені стверджують, що можна. Кожна людина використовує лише незначну частину мозку.
Завдання вчителя полягає в тому, що вивільнити мислення, підвищити його продуктивність. Тому розв'язування нестандартних задач, головоломок, відгадування ребусів та загадок є чудовим засобом розвитку мислення дітей, а до того ж завжди відбувається на позитивному емоційному фоні. Щоб розвивати гнучкість логічного мислення й підтримувати у дітей інтерес до знань, можна на одному занятті давати завдання з різних розділів. Бажано якомога частіше використовувати ігрову форму проведення занять, чергувати індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах. Доцільно заохочувати дітей самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає глибше осмислити матеріал, що опрацьовується.
Доцільні завдання: Знайди помилки в кожному малюнку.


Создан 21 ноя 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником